Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертьог

Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ. Мнж. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЬОГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЬОГ"
Відвіт, -ту, м. Отвѣтъ. ЗОЮР. II. 207. одвіт оддавати. Отвѣчать. КС. 1882. XII. 501.
Вуй, вуя, м. Дядя. Желех. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Головатень, -тня, м. 1) Раст. Centaurea Cyanus. Шух. І. 21. 2) Головатень. Раст. Echinops sphaerocephalus. Вх. Пч. II. 31.
Зда́ти, -ся. Cм. здавати, -ся.
Наню́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Нанюхаться. Добре нанюхався. Ном. № 12618.
Поквапно нар. Поспѣшно.
Процокотати, -чу́, -чеш, гл. Проболтать, протрещать.
Роз'їзжатися, -жаюся, -єшся, гл. = роз'їздитися.
Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ. Шух. І. 185.
Хло Сокращ. изъ хлопче. Cм. хлопець. А котрим ти конем ідеш, хло? — А котрим же їхав би? рижим. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТЬОГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.