Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертьог

Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ. Мнж. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЬОГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЬОГ"
Бридко нар. 1) Мерзко, гадко. Ном. № 2014. 2) Безобразно.
Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. Чуб. II. 50. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Харьк. у. Відвалив скибу хліба.
Гирюватий, -а, -е. Взъерошенный. Вх. Уг. 233.
Знаха, -хи, ж. Знающая, мастерица. Мкр. Н. 36.
Па́ленка, -ки, ж. Водка. Галиц. Жеби м'я не біяв, паленку не піяв. Гол. II. 222. Ум. паленочка.  
Парть, -ти, ж. 1) Судьба, участь. Дай Боже добрий (?) порть. Галиц. 2) Часть, доля. Ой держать мені та парть велику, а як мене візьмеш, все тото оддадуть. Галиц.
Порадливий, -а, -е. Дающій совѣтъ. Ой ти мати та порадлива, на що ж ти мене порадила, порадила та й не оженила. Н. п.
Посвятство, -ва, с. Освященіе. Хотіла була сама у посвятство паски нести, та вже тепер молодицю припрохала. Лебед. у.
Приндитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Спесивиться, важничать. Буває инший чоловік все приндиться. Гліб. 2) Капризничать.
Фурдиґати, -ґаю, -єш, гл. Вертѣть? (съ шумомъ?). Тікайте з хати, бо я буду веретеном фурдиґати. Ком. Пр. № 233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТЬОГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.