Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертигузка

Вертигузка, -ки, ж. 1) Трясогузка. Уман. IV. 127. 2) Вертлявая женщина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТИГУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТИГУЗКА"
Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa. Шух. І. 21.
Затка́ти, -тчу́, -че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. АД. І. 261. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Федьк. Не можна всім губи заткати. Ном. № 6986. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати. Св. Л. 307.
Звоно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica. Лв. 97.
Зшпортати, -таю, -єш, гл. Смастерить, сдѣлать. «А ну лишень», каже, «свої линтварі, або там сукно» (він і кравецьке діло вмів) і зшпорта (свитину або кожух). Сим. 199.
Ошанути, -ну, -не́ш, гл. Охватить. Такий нас ошанув страх, що не знаю. Грин. Изъ устъ 93.
Понадирати, -ра́ю, -єш, гл. Надрать (во множествѣ).
Постілька, -ки, ж. Ум. отъ постіль.
Ступляй, -ляя, м. = ступінь. Угор.
Умерлий, -а, -е. Умершій. Поможе, як умерлому кадило. Ном. № 5668. Горить, як за умерлого душу. Ном. № 14046.
Хвиялка, -ки, ж. = хвіялка, Viola odorata. Ум. хвия́лочка, хвиявочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТИГУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.