Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верстовий

Верстовий, -а, -е. Верстовой. — шлях. Столбовая дорога. На верстовім шляху в полі корчма під вербою. Шевч. 455.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРСТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРСТОВИЙ"
Випарюватися, -рююся, -єшся, сов. в. випаритися, -рюся, -ришся, гл. Выпариваться, выпариться.
Кнюх, -ха, м. Увалень, неповоротливый человѣкъ.
Однодумність, -ности, ж. Единомысліе. Нема одностайности, однодумности в громаді. О. 1861. І. 323.
Опернатіти, -тію, -єш, гл. 1) Опериться. 2) Переносно: сдѣлаться зажиточнымъ. Іван був попереду вбогий, а тепер опернатів: уже й волів пара й корова й овечата. Волч. у.
Попідлі нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз ею а в чеську землю. Гол. II. 30.
Уцюрити, -рю, -риш, гл. Шуточно: сумѣть что либо сдѣлать. Е, цієї пісні ми не вітримо. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Халус, -са, м. Лакомка, (Галиц.). Желех.
Харсун, -на, м. 1) = борсук. Вх. Пч. ІІ. 6. О. 1862. II. 62.  
Шумотіти, -мочу, -тиш, гл. Журчать. Тихо шумотіла прозора водиця поміж густими очеретами. О. 1862. І. 55.
Щипальці, -лець, с. мн. Челюсти у насѣкомыхъ. Вх. Пч. I. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРСТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.