Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертлюг

Вертлюг, -га, м. Неподвижный винтъ, на которомъ что нибудь вращается. Cм. верклюг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЛЮГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЛЮГ"
Віщуха, -хи, ж. Вѣщунья, предсказательница. Віщуха баба.... пророкувала. К. ЦН. 225.
Злодійствувати, -вую, -єш, гл. Писарь... п'янствує, розбишує і, стидно добрим людям казати, злодійствує. Цись, Сват. 97.
Люди́ська и людища. Ув. отъ люде.
Няв! меж. Мяу! А котичок няв-няв-няв! Рудч. Ск. І. 51.
Питун, -на, ж. Родъ глиняной кружки для питья воды. Грин. III. 445. Маркев. 112. 2) = питець. Зміев. у. Ум. питунчик.
Пообпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Опиться (о многихъ).
Розжатися Cм. розживатися.
Серна, -ни, ж. Серна, козуля, косуля, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6. Левиц. І. 494.
Спотикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = спіткнутися.
Хлюдина, -ни, ж. = хлудина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТЛЮГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.