Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертлюг

Вертлюг, -га, м. Неподвижный винтъ, на которомъ что нибудь вращается. Cм. верклюг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЛЮГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЛЮГ"
Брезкнути, -ну, -неш, гл. Брюзгнуть.
Відсотати Cм. відсотувати.
Зчудуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Мигдале́вий, -а, -е. Миндальный. Три мисочки зроблені взором горіха мигдалевого на одній віті. К.
На́сипом, нар. Насыпавъ просто (на возъ, напр.), не помѣстивъ предварительно въ мѣшокъ или что-либо подобное. Насипали віз насипом. Показав тютюн... потертий, бо насипом його в кишені носив. Св. Л. 235.
Підмайстер, -стра, м. Подмастерье.
Посеред нар. Среди. Дивиться, посеред моря горить огонь. Рудч. Ск. І. 109. Дівчино моя, ти ж моя мати, дай мені вечеряти хоч посеред хати. Н. п.
Поспіти Cм. поспівати.
Приверзтися, -зуся, -зешся, гл. Примерещиться, пригрезиться. Шевч. 363. Чого у сні не приверзеться.
Шлюха, -хи, ж. Шлюха. Кабашниці-шлюхи. К. ЦН. 222. Смерть шлюха. КС. 1882. IV. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТЛЮГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.