Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вереня

Вереня, -ні, ж. Маленькая верета. Kolb. І. 69. Ум. верен(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки. Гол. IV. 407.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕНЯ"
Гостроли́стий, -а, -е. Съ длинными и узкими листьями. Зелені ряди гостролистої кукурузи. Левин. І. 28.
З'ї́ди, -дів, м. мн. и з'їдини, -дин, ж. мн. Остатки корма травоядныхъ домашнихъ животныхъ. Чуб. VII. 394.
Наворо́чувати, -чую, -єш, гл. = навертати.
Обходити 2, -джу, -диш, гл. Исходить. Всі заходеньки обходила і смітнички, і суточки. Гліб.
Перехнябитися, -блюся, -бишся, гл. Наклониться, накрениться, покоситься. В цьому стіжку добра кладь, то й стіжок не перехнябився. Рк. Левиц. Стара хата вже перехнябилась набік. Рк. Левиц. Санки перехнябились, а я сторч головою.
Підзамчанка, -ки, ж. Жительница мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанки-молодиці. К. ПС. 79.
Посуха, -хи, ж. Засуха. Вихор бува під посуху. Чуб. І. 35.
Приповіданка, -ки, ж. = приповідка. Вх. Лем. 456.
Стільник, -ка, м. Соты. Чуб. VII. 446.
Уздрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уздріти, уздрю, -риш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Не видала сова сокола, як уздріла, аж умліла. Ном. № 437 І. Змій.... як уздрів, що їх нема, — та як сунув поверх комишу доганяти. Рудч. Ск. І. 119. Вздріла уранці, що тебе нема. Кв. 1. 215. Доброго нічого там не вздріла. Гліб. Ой коби я свого любка на годинку вздріла. Гол. IV. 454.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.