В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Звоно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica.
Нерожень, -жня, м. Родъ дикой утки.
Позасмерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували.
Посіяти, -сію, -єш, гл.
1) Посѣять. Посіяв я пшениченьку рідко. Ой посію на горі пшеницю, під горою овес.
2) Насмѣшливо: потерять. С-під очей у мене хто хоч бери, я не бороню, і своє усе посію.
Примурок, -рка, м.
1) Карнизъ у печки.
2) Каменная пристройка.
3) Боковая стѣна гончарной печи.
Прищурювати, -рюю, -єш, сов. в. прищурити, -рю, -риш, гл. = прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха.
Хранитель, -ля, м. Хранитель. І да поможуть мені всі святії хранителі.
Христоносець, -сця, м. Христоносецъ. Годився, не хрестився, а був христоносець. (Загадка: оселъ).
Шкарапаня 2, -ні, ж. Жаба.
