Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веретільник

Веретільник, -ка, м. 1) Змѣя мѣдяница, Anguis fragilis. Вх. Пч. I. 16. 2) Ящерица. Вх. Лем. 396.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТІЛЬНИК"
Безбородько, -ка, м. Человѣкъ не имѣющій бороды.
Відгадка, -ки, ж. Отгадка.
Джиле́! меж. Крикъ на собакъ въ Черноморіи.
Збі́рничок, -чка, м. Ум. отъ збі́рник.
Купина, -ни, ж. Зелень на кочкѣ среди воды, а также и самая кочка. Пнеться, як жаба на купину. Ном. № 9245. У тебе борода, як у лузі купина. Козак бідний убит лежить на купині головою. Макс. Ой твоя мила у лузі над водою умивається зіллєчком-купиною. Чуб. V. 518. 2) = купека. ЗЮЗО. І. 119. Ум. купинка. Пошпотався під Нечаєм коник на купинку, зловив ляшок, скурвий синок, його за чупринку. Гол.
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21.
Ласно нар. Вкусно.
Непокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Безпокоить, тревожить.
Підстаростич, -ча, м. Сынъ підстарости 1. К. ЦН. 189.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно. Гол. IV. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.