Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веретільник

Веретільник, -ка, м. 1) Змѣя мѣдяница, Anguis fragilis. Вх. Пч. I. 16. 2) Ящерица. Вх. Лем. 396.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТІЛЬНИК"
Баламутство, -ва, с. Возмущеніе, смущеніе; обманъ. Їх обман, їх криту золотом і баламутством правду. К. ДЗ. 37.
Бокла, -ли, ж. = боклаг. Новомоск. у.
Джуфо́, -фа́, м. Парень, хорошо играющій на губахъ. Шух. І. 33.
Доломи́на, -ни, ж. = домовина. Чуб. II. 69. Мил. 168.
Живо́тик, -ка, м. Ум. отъ живіт.
За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу. Камен. у.
Клинцювання, -ня, с. Клинышки, забитые въ стѣну передъ обмазкой ея, клинцовка. Глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання. Г. Барв. 19.
Наві́шній, -я, -є. ? Навішній царенко. Рудч. Ск. І. 118.
Польовик, -ка, м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.
Прожуритися, -рюся, -ришся, гл. Пропечалиться, прогоревать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.