Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веретільник

Веретільник, -ка, м. 1) Змѣя мѣдяница, Anguis fragilis. Вх. Пч. I. 16. 2) Ящерица. Вх. Лем. 396.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТІЛЬНИК"
Бездушний, -а, -е. Неодушевленный, бездыханный, безжизненный. Чуб. II. 245. Я ж мов дерево бездушне, мов глухий не чую. К. Псал. 93. І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився. Котл. Ен.
Бровар, -ра, м. = броварь. Рудч. Чп. 245.
Вислужити, -ся. Cм. вислужувати, -ся.
Приражений, -а, -е. Опаленный солнцемъ. Вх. Лем. 456.
Равлик, -ка, м. 1) Ум. отъ равл. 2) Родъ кожаныхъ лаптей, подобныхъ постолам. О. 1861. XI. Св. 26.
Скала, -ли, ж. = скеля. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Чуб. V. 941. 2) Въ летящемъ рою: передовой рядъ пчелъ. Скала веде рій у ліс. Волч. у. (Лобод.). Cм. скаль. 3) = скалка 1, 2. Виняти скалу з ноги. Вх. Лем. 465.
Стадниця, -ці, ж. = стайня. Веде коня у стадницю. Мет. 74. Ум. стадни́чка.
Сушня, -ні, ж. 1) Сушильня. 2) Сушеные фрукты. КС. 1893. VII. 77. 3) Сухое дерево, сухія вѣтви. Вх. Уг. 270.
Уїжно нар. Сытно, досыта. Хоч не в'гжно, так у ліжко. Ном. № 10387.
Хижак, -ка, м. Хищникъ. К. ПС. 6. Настигає хижаків у полі. К. МБ. 265. Хижаки добро його розносять. К. Іов. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.