Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веребей

Веребей, -б'я, м. = горобець. Чуб. II. 15. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі. МУК. ІІІ. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕБЕЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕБЕЙ"
Виграти, -ся. Cм. вигравати, -ся.
Гуна́ти, -на́ю, -єш, гл. = Лунати. Харьк.
Довж, -жі, м. Встрѣчается въ выраженіи: У всю довж. Во всю длину. На високому чолі морщина у всю довж лягла. МВ. ІІ. 166.
Дотяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. дотягти́, -гну́, -неш, гл. Дотягивать, дотянуть, дотаскивать, дотащить.
Етно́ґраф, -фа, м. Этнографъ.
Зви́дити, -джу, -диш, гл. Простить, извинить. Нехай тобі Бог звидипь і збачить. Ном. № 4129.
Комета, -ти, ж. Комета. Є зорі, що звуться кометами, або мітлами чи віхами. Ком. І. 50.
Му́л II, -ла, м. Мулъ, лошакъ.  
Полятиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. I. 9.
Шолудивник, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕБЕЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.