Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертати

Вертати, -та́ю, -єш, сов. в. верну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Возвращать, возвратить, вернуть. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Ном. № 1715. Верни моє, візьми своє. Ном. № 273. Верни, верни, милий Боже, моє дівування. Мет. 259. 2) Возвратиться. Я ждатиму, доки вони не вернуть з міста. Федьк. 3) Поворачивать, заворачивать. Туди мою головоньку що вечора верне. Мил. 79. Гей, верни, Касяне, круто. Ном. № 11418. Куди не верни, наткнешся на тин. 4) Выворачивать, выворотить, воротить, съ силой двигаться впередъ. Де ся взялася да із моря синя хвиля: верне да верне всяку рибу ізо дна. Мет. 101. Правда зі дна моря верне. Ном. № 6689. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Шевч. 82. Як узяв скот вернути із того яйця: верне та й верне. Рудч. Ск. І. 144. 5) Сваливать, свалить, сбрасывать, сбросить. Пшенишне, гречишне — верни вмісто. Ном. № 12167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТАТИ"
Бильчак, -ка, м. Бревно изъ цѣльнаго дерева, деревянный брусъ.
Дері́зний, -а, -е. Задеристый.
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік. Н. Вол. у.
Зурка, -ки, ж. Раст. Cynoglossum. Вх. Пч. І. 9.
Кавратка, -ки, ж. 1) Кружка. А всипте мені кавратку меду! 2) Церковная кружка для сбора пожертвованій.
Невимовний, -а, -е. Невыразимый, несказанный, неизреченный.
Позасмикувати, -кую, -єш, гл. Задергать (многихъ).
Ранковий, -а, -е. Утренній. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188. Нате вам крикливиці: вечірні, полувелірні, полуночнії, світові і ранкові. Чуб. I. 141.
Талабанити, -ню, -ниш, гл. Болтать вздоръ. Шейк.
Улюбляти, -ляю, -єш, сов. в. улюбити, -блю, -биш, гл. 1) Только несов. в. Долюбливать. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість. МВ. (КС. 1902. X. 143). 2) Только сов. в. Полюбить. Дуже вже цього хлопця улюбила. Зміев. у. Голуба убив, голубку влюбив. Чуб. V. 246. Я улюбив що. Мнѣ понравилось что-нибудь. Дав нам привелей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які сами улюбимо. К. ЧР. 225.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.