Балакайло, -ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля.
Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. Од ледачого товариства городянського не псувалась. Городянські звичаї.
Гулюма́ха, -хи, ж. Большая шишка.
Дропа́к, -ка, м. Родъ танца, трепака. Ой пішла б я на музики.... да вдарила дропака. Дропака́ ді́ти. Убѣжать. Чим дуж дав відтіль дропака.
Зазбірува́ти, -рую, -єш, гл. Собирать. Же богачеві з устів спадало, теє ж бо тії пси зазбірували.
Звіно́к, -нка́, м. 1) — ри́би. Поперекъ отрѣзанный кусокъ рыбы. Ой поставив козак Нечай та сторожу в місті, а сам пішов до кумоньки звінок риби їсти. 2) Раст. Rhinauthus crista galli. Cм. звонець.
Ковтки, -ків, мн. 1) Серьги. В стьожках, в намисті г ковтках тут танцювала викрутасом. 2) Сбившіеся комья шерсти. Диви, які ковтки он на собаці.
Невимовний, -а, -е. Невыразимый, несказанный, неизреченный.
Поцтивий, -а, -е. = почтивий. Жиймо як поцтиві люде.
Правобіцький, -а, -е. = правобічний. Лівобіцька і правобіцька Україна.
