Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верства

Верства, -ви, ж. 1) Верста. Прибігають до царевого дому.... верстов за п'ять. Рудч. Ск. І. 105. У доброго коня не довгі верстви. Ном. № 11385. 2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Рудч. Чп. 155. Понаставляли тут верстів що й розминуться трудно. Ном. № 6595. 3) Слой земли, сноповъ; рядъ вѣтвей на деревѣ, находящихся на одной высотѣ. Мнж. 177. Шух. І. 175. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг. Харьк. 4) Слой, классъ, кругъ (общества). Це люде однієї верстви з вами. Левиц. І. 5) Возрастъ. Цей дід однієї зо мною верстви. Рк. Левиц. І з менчої верстви вчаться всі. Уманск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРСТВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРСТВА"
В'ючак, -ка, м. Вьючное животное. Двугорбі в'ючаки, цибаті дромадери в піску глибокому немов купались. К. МХ. 15.
Дівча́, -ча́ти, с. Молодая дѣвушка; дѣвочка. Св. Мр. V. 39. Грин. ІІІ. 176. Сидить дівча край віконця при великім смутку: покидає козак дівча, як голуб голубку. Мет. 41. Ум. Дівча́тко, дівча́тонько, дівча́точко. мн. Дівча́та, дівча́тка, дівча́тонька, дівча́точка. Дѣвушки, дѣвочки. Що по нас, пане, старі баби стануть в полі свистіти; а по тобі, пане, молодиї дівчата зачнуть голосити. Макс. (1849) 61. Коли родяться більш хлопчаки, ніж дівчатка — війна буде. Ном. № 13407.
Заво́зити, -жу, -зиш, сов. в. завезти́, -зу, -зе́ш, гл. 1) Завозить, завезти куда нибудь далеко. Чоловіче мій, дружино моя! завіз ти мене, де роду нема, де роду нема, та все чужина. Мет. 246. Він не хотів його убивать, да завіз його в ліс. Рудч. Ск. І. 25. Почали дорікати Колумбові, що завіз їх ка-зна куди. Ком. І. 54. 2) Привозить, привезти. Степом їду, — степ широкий, дорога смутненька, — завези мене, сивий коню, де моя миленька. Чуб. V. 241. 3) Ввозить, ввезти во внутрь чего-либо. Завези воза в возівню. 4) Доставлять, доставить, завозить, завезти что по пути. Із Одеси преславної завезли чуму. Шевч. 535.
Кендюх, -ха, м. Желудокъ четвероногихъ животныхъ. Сим. 142. Чуб. VII. 443. І виняв (у вола) тельбухи з кишками і пильно кендюх розглядав. Котл. Ен. Ум. кендюшок.
Ле́йбик, -ка, м. 1) Родъ жилета у лемковъ. Гол. Од. 75. 2) Родъ женской верхней теплой одежды на ватѣ. Рк. Левиц.
Обмоскалювати, -люю, -єш, сов. в. обмоскалити, -лю, -лиш, гл. Обрусять, обрусить. Желех.
Обтрощити, -щу, -щиш, гл. Обломать, поломать. Коли зирк, аж тільки один мотузок теліпається біля пояса. Мабуть як задивився на ведмедів, бісові циганчата і бублики обтрощили. Стор. I. 102.
Почапати, -паю, -єш, гл. Пойти (старческой походкой).
Тріпотати, -чу́, -чеш, гл. = трепотати. Рученятами... тріпотав. К. Дз. 163.
Цяцянка, -ки, ж. Игрушка, пустякъ. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном. № 4515.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРСТВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.