Зави́дно нар. Завидно. Завидно, що в шось видно.
Захва́тич, -ча, м. Клинъ въ плугѣ.
Каронька, -ки, ж. Ум. отъ кара.
Коропавий, -а, -е. Шероховатый, въ бугоркахъ.
Повинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = повинуватися. Та призналась і повинилась їй.
Призволити, -ся. Cм. призволяти, -ся.
Протуркотати, -чу́, -чеш, гл. Проворковать.
Радитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, совѣщаться. Сами стали радитись, що з нею робити.
Рідота, -ти, ж. Жижица.
Хмарити, -рить, хмаритися, -риться, гл. безл. Покрываться тучами. Ой хмариться, туманиться став дощ накрапати. Небо хмариться. Куриться, хмариться, — дощ буде. Шуткують, а у мене в душі хмариться. Дивиться, мов би хмарить. Смотритъ сумрачно, мрачно.
