Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верства

Верства, -ви, ж. 1) Верста. Прибігають до царевого дому.... верстов за п'ять. Рудч. Ск. І. 105. У доброго коня не довгі верстви. Ном. № 11385. 2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Рудч. Чп. 155. Понаставляли тут верстів що й розминуться трудно. Ном. № 6595. 3) Слой земли, сноповъ; рядъ вѣтвей на деревѣ, находящихся на одной высотѣ. Мнж. 177. Шух. І. 175. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг. Харьк. 4) Слой, классъ, кругъ (общества). Це люде однієї верстви з вами. Левиц. І. 5) Возрастъ. Цей дід однієї зо мною верстви. Рк. Левиц. І з менчої верстви вчаться всі. Уманск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРСТВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРСТВА"
Бармувати, -му́ю, -єш, гл. Собирать накипь, пѣнку. Канев. у. Cм. барма.
Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Шевч. ІІ. 12. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Шух. І. 199.
Каторга, -ги, ж. 1) Гребное турецкое судно, галера. АД. І. 91. Подай нам, Господи, із неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер! хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги. АД. І. 89. Бо як стане Чорнеє море согравати, то не знатиме отець, либонь мати, у которій каторзі (невольника) шукати: чи у пристані Козловської, чи у городі Царьграді на базарі. АД. І. 94. Визволь, Господи, всіх бідних невольників з тяжкої неволі турецької, з каторги бусурменської на тихі води, на ясні зорі. АД. І. 89. 2) Каторга, каторжныя работы. Живцем на вічну каторгу завдав. Н. п.
Набагни́ти Cм. набагняти.
Оселість, -лости, ж. Осѣдлость.
Повихнути, -ну, -неш, гл. Свихнуть. Се злий знак, особливо для парубків; таким приповідають, що повихнула твоя дівка ногу, т. е. сошла съ пути нравственности. Шух. І. 169.
Працівник, -ка, м. Труженикъ, работникъ. Желех. Ум. працівничок, працівниченько. Мої працівниченьки милі! ЕЗ. V. 107.
Просмердіти, -джу, -диш, гл. Провонять.
Стріт, -ту, м. Встрѣча. Еф. 55.
Шитенько, -ка, с. Ум. отъ шиття.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРСТВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.