Вилка, -лок, с. мн.
1) Ум. отъ вила.
2) Ухватъ.
3) Косточка у животныхъ, имѣющая видъ развилья.
4) Родъ вышивки на рубахахъ.
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать.
Да́що мѣст. Что нибудь, сколько нибудь.
Круг II, нар. Вокругъ. На ріках круг Вавилона, під вербами в полі, сиділи ми. Круг його гукають.
Ля́мка, -ки, ж. Ум. отъ ля́ма.
Ма́йва, -ви, ж. Флагъ.
Ману́шечка и манишка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його.
Махну́ти Cм. махати.
Протурчати, -чу, -чиш, гл.
1) = протуркотати.
2) — голову, уха. Намозолить уши, твердя постоянно одно и то-же. Ти вже мені сими молодощами й голову протурчав.
Скисліти, -лію, -єш, гл. = скиснути. Капустиця під лавкою іще не скисліла.
