Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вернець

Вернець, -нця, м. = вочкарь. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРНЕЦЬ"
Держачо́к, -чка, м. Ум. отъ держак.
Крежити, -жу, -жиш, гл. Беречь, скупиться. Мнж. 183.
Оханутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Оханувся та за діло взявся. Мкр. Н. 40. Оханись, Господь з тобою. Мир. ХРВ. 52.
Побілілий, -а, -е. 1) Побѣлѣвшій. 2) Поблѣднѣвшій.
Повпихати, -ха́ю, -єш, гл. Втолкнуть, впихнуть (многихъ). Повпихала обох швидче в хату та й двері причинила. Харьк.
Потужник, -ка, м. Союзникъ, помощникъ, доставляющій помощь своею силою К. Кр. 21. К. ПС. 13. Редшіде й Кантеміре... ви зорями ясними засияли, Ісламові потужниками стали. К. МБ. 152.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле. О. 1862. VIII. 25.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл. 1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову. К. ЧР. 28. 2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати. Мнж. 152.
Червоножовтий, -а, -е. Красно-желтый, оранжевый. Червоножовтий лист (в-осени). Щог. Сл. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.