Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередниця

Вередниця, -ці, ж. = вередійка. Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться. МВ. І. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДНИЦЯ"
Дякі́вство, -ва, с. 1) Должность дьячка. 2) соб. Дьячки. Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір. Рк. Левиц.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Заги́бно нар. Гибельно, губительно. Загибно робити в заводі. Н. Вол. у.
Линки́й, -а́, -е́ Отсырѣлый, влажный. Мнж. 185. Сіно линке, снопи линкі. Лубен. у.
Нуздечка, -ки, ж. Ум. отъ нузда.
Обнатужувати, -жую, -єш, сов. в. обнатужити, -жу, -жиш, гл. Обременять, обременить. Обнатужили його роботою. Харьк. г.
Повідчиняти, -наю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Срібні ворота повідчиняли, вороні коні повипускали. Чуб. III. 357. Царські врата повідчинювані. Грин. III. 147.
Поманіжити, -жу, -жиш, гл. Понѣжить.
Придане, -дан, приданки, -но́к, мн. Свадебные гости со стороны новобрачной, отправляющіеся съ нею въ домъ новобрачнаго. Маркев. 134, 147. Свашки і приданки роздягають молоду. МУЕ. III. 149. Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай. Ном. № 8091.
Таранка, -ки, ж. Рыба Leuciscus Heckelii Nordm. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.