Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередниця

Вередниця, -ці, ж. = вередійка. Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться. МВ. І. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДНИЦЯ"
Близькість, -кости, ж. Близость. Желех.
Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Зере́нце, -ця, с. Зернышко. Ум. отъ зерно.
Морави́ця, -ці, ж. = мурави́ця 2. І ну щипать лиця. Нащипала... на лицях аж синці знати, наче моровиця повиступала. Св. Л. 14.
Підкрасти, -ся. Cм. підкрадати, -ся.
Повідціжувати, -жую, -єш, гл. Отцѣдить (во множествѣ).
Пуґачі, -чів, мн. = матаржин. Шух. І. 144.
Точний, -а, -е. Точный.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Чуб. V. 389. Ум. хмизи́нка.
Шевлія, -лії, ж. = шавлія. Вх. Пч. II. 36. Ум. шевлієнька, шевлієчка. Шевлієньку сажу. Чуб. V. 826.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.