Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередниця

Вередниця, -ці, ж. = вередійка. Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться. МВ. І. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДНИЦЯ"
Віджати I Cм. віджимати.
Гертанка, -ки, гертань, -ні, ж. Гортань. Угор.
Зазубе́лити, -лю, -лиш, гл. Взнуздать. Угор.
Зоглядати, -да́ю, -єш, гл. Созерцать, смотрѣть на. Бо як тебе зоглядаю, отця й неньку споминаю. Мл. л. сб. 134.
Полум'яний, -а, -е. Пламенный. Левиц. І. 306. Ком. II. 113.
Поперезімовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перезімувати, но во множествѣ.
Припущальник, -ка, м. То-же, что и триб въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат. МУЕ. III. 24.
Розбурхатися, -хаюся, -єшся, гл. Разбушеваться.
Укосити, -шу, -сиш, гл. Накосить. Укоси, братіку, трошки трави на городі, — теляті дати.
Хвастик, -ка, м. = хвастун. Мнж. 193. Хвастик з вас! МВ. (КС. 1902. X. 150).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.