Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередувати

Вередувати, -дую, -єш, гл. 1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. ЗОЮР. І. 77. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку. Ном. № 12228. 2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДУВАТИ"
Баби́нка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба 1? Встрѣчено въ слѣд. однокуплетной пѣснѣ: Ой нікого так не люблю, як свою бабинку, та даю їй сіна їсти в сіньох за драбинку. Гол. IV. 496.
Гу́тір, -торі, ж. Разговоръ, бесѣда. Мкр. Н. 8. Всяку гутір піддобряла, мов медком, словами. Мкр. Н. 22.
Лавута, -ти, м. Дуракъ, глупецъ. Вх. Зн. 31.
Оттим нар. Поэтому. Оттим би то, панове, треба людей поважати. Н. п.
Пообговорювати, -рюю, -єш, гл. Оговорить, оклеветать (многихъ).
Торгування, -ня, с. Торгованіе. Ум. торгуваннячко.
Тупорилий, -а, -е. Тупорылый, имѣющій тупое рыло; глупый. Тупорилі віршомази. Шевч.
Унадний, -а, -е. = унадливий.
Хвилюватий, -а, -е. Волнообразный, волнистый. Полонини — се то рівні, то горбуваті, то хвилюваті обшари високих гір. Шух. І. 184.
Цукерок, -рка, м. Конфекта. Не треба мені цукерків! Як схочу, то й сама куплю. Левиц. Пов. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.