Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веріс

Веріс, -су, м. Раст. Верескъ, Calluna vulgaris Salis. ЗЮЗО. I. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРІС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРІС"
Відпарити Cм. відпарювати.
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Збі́й, збо́ю и збо́я, м. 1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої. 2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має. Гол.
Качатина, -ни, ж. Утиное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подружечки — все качатину. Чуб. III. 403.
Кріличка, -ки, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Остеґа, -ґи, ж. = остюк. Вх. Зн. 45.
Порозставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Разстаться (о многихъ).
Сільний, -а, -е. Соляной. Шух. І. 16.
Собкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать «соб!». погонять налѣво (воловъ). 2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили! Харьк. г.
Уговорювати, -рюю, -єш, гл. = уговоряти. Старець вговорює панича: гріх тобі, каже, синку, знущатись над старими людьми. Стор. І. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРІС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.