Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вернисонце

Вернисонце, -ця, с. раст. Lupinus caeruleus. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРНИСОНЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРНИСОНЦЕ"
Дотанцьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. дотанцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Дотанцовывать, дотанцовать. «Твій батько емері» — Постій трохи, дотанцюю. Ном. № 10078. 2) Дойти, танцуя. Дотанцював аж до брами. Шевч. 270.
Жоно́цький, жоно́чий, -а, -е. = жіночий.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
Зляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Оскорбити Cм. оскорбляти.
Паннуня, -ні, ж. Ум. отъ панна.
Призвістити Cм. призвіщати.
Сповитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю. ЗОЮР. II. 44.
Удерти, -ся. Cм. удирати, -ся. Удесяте, нар. Въ десятый разъ. О. 1862. І. 75.
Уланин, -на, м. Одинъ уланъ. Ой нема, нема того уланина, та що я 'го любила. Гол. І. 270.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРНИСОНЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.