Буцівка, -ки, ж.
1) Сортъ яблокъ.
2) Насмѣшливое названіе, которое жители херсонск. губ. даютъ крестьянкамь изъ болѣе сѣверной Малороссіи.
Закабли́, -лі́в, м. мн. Задники сапога. Дам лиха закаблукам, дам лиха закаблам, достанеться й передам.
Куцоребрий, -а, -е. О волѣ: съ двумя короткими ребрами, послѣдними къ заду.
Нагну́здувати, -дую, -єш, сов. в. нагнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зануздывать, зануздать. Він бере... уздечку золоту, нагнуздує нею коня.
Підустов, -тви, ж. = підуства.
Позасипляти, -ля́ємо, -єте, гл. = позасипати 2. Бідні діти, де сиділи, там і позасипляли, вечері дожидаючи.
Позначатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. позначи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Обозначаться, обозначиться. 2) Сдѣлаться, стать замѣтнымъ. І не позначилось ні трохи, а скілько уже брали. Иногда прямо въ значеніи: уменьшиться на видъ. Наче і їмо не сито, а сала в бодні дуже позначилось.
Скалубинник, -ка, м. Послѣдній мѣсяць зимы.
Тиння, -ня, с. соб. отъ тин. Сидять по-за стіллю, як жаби по-за тинню. Вишня у тинню росте. Ідіть, діти.... по під тинню сиротами.
Упричерть нар. = уприщерть. Насипай упричерть.
