Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертиголов

Вертиголов, -ва, м., вертиголова, -ви, об. Тотъ, кто имѣетъ привычку крутить головой. Вх. Зн. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТИГОЛОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТИГОЛОВ"
Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Дан, -ну, м. Столбъ, стоянь. Чуб. VII. 575.
Доснува́ти, -ну́ю, -є́ш, гл. Окончить основу (въ тканьѣ).
Жа́дно нар. 1) Желательно. Що на людях видно, то і собі жадно. Ном. № 4804. 2) Жадно. Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльоза. Шевч. 178.
Підтовкачка, -ки, м. Въ кабакѣ: тотъ, на обязанности котораго лежитъ подталкивать пьющихъ водку, чтобы она выливалась обратно въ кадь. Кв.
Попід'їжджати, -джаємо, -єте, гл. = попід'їзди́ти.
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе. Павлогр. у.
Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось. Ровен. у.
Товаря, -ряти, с. Теленокъ, не взрослая штука рогатаго скота. Чи прийшли мої товарята з поля?
Уланин, -на, м. Одинъ уланъ. Ой нема, нема того уланина, та що я 'го любила. Гол. І. 270.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТИГОЛОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.