Безвідходно, нар. Безотлучно.
Зажни́вний, -а, -е. Относящійся ко времени жатвы. зажнивні пісні. Пѣсни, которыя поютъ во время жатвы.
Ірватися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = рватися. Як риба в притузі, так розум ірветься. Ой ірветься нам на душі, що всі дівчата хороші.
Казюка, -ки, ж.
1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул.
2) Змѣя. Ум. казючка.
Ліско́вий, -а, -е. Изъ орѣшника. Вирізав ліскову палічку. Лісковий оріх. Загорожу курінь лісковий.
Оманець, -нця, м. = манівець. Яром, яром за товаром, — оманцями за вівцями.
Осадкуватий, -а, -е. Приземистый, коренастый. Молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1) — у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає.
Розметати, -та́ю, -єш, гл.
1) Разметать, разбросать. Розметаю всіх, як вітер мете пил з дороги. Крукам, вранам розметала.
2) Разорвать, разметать. Охота як наскочила, — розметала його. Щоби того пистолета куля розметала, що я молоденька на нім присягала.
Свиснути, -сну, -неш, гл.
1) Свиснуть. А ну я свисну, тільки ти очи зав'яжи.
2) Брызнуть струей. Дала руку, він здавив, — тільки пучки знать; вона здавила, — кров з під нігтів свиснула.
