Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертьога

Вертьога, -ги, ж. Родъ посуды. Виїла з одної вертьоги. Чуб. II. 407.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЬОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЬОГА"
Безп'Ятий, -а, -е. 1) Не имѣющій пятокъ, безпятый. Панич маленький в курточці, безп'ятий. Чуб. І. 19. 2) Употребл. какъ сущ чортъ.
Визаконити, -ню, -ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.
Вицвічити, -чу, -чиш, гл. Проучить; высѣчь.
Жовті́льниця, -ці, ж. = 1) жовтяниця. Вх. Зн. 17. 2) Раст. Scabiosa arvensis. Вх. Пч. І. 12.
Опихати, -хаю, -єш, гл. Очищать отъ шелухи. Ци опиханий, паночку, ячмінь? О. 1862. X. 34.
Переинчити, -чу, -чиш, гл. = переиначити.
Перемінити, -ся. Cм. переміняти, -ся.
Поосідлувати, -лую, -єш, гл. Осѣдлать (во множествѣ).
Прополювати 2, -люю, -єш, гл. Проохотиться.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТЬОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.