Дозволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозво́лити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить, дозволять, дозволить, разрѣшать, разрѣшить. Не дозволяв говорити бісам. Не дозволю кров людськую марне розливати.
Зача́ток, -тку, м. Начало.
Кося, -сі, ж., дѣтск. Лошадка. Ти до неї: косю-косю! а вона і голову дере.
Москвофі́льство, -ва, с. Любовь къ великорусскому языку и пр.
Мочи́, мо́жу, -жеш, гл. = могти.
Обніжок, -жка, м.
1) = обміжок. Упав сніжок на обніжок.
2) мн. Шерсть съ овечьихъ ногъ.
3) мн. Перекладины между ножками стола или стула.
Оповесні нар. Весеннею порою, весною. Матусі дожидаюсь, як оповесні ластівки.
Пачоси, -сів, мн.
1) Очески, вычески.
2) Начосы. З рудими начосами на голові.
Перериватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перерва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл.
1) Перерываться, перерваться. Хиба мені перерваться та навздогін цілуваться. Як не перерветься. Изо всѣхъ силъ что либо, дѣлаетъ. І робити — не прибити, а жать не нагнеться, а почує свистілочку, — як не перерветься.
2) Прерываться, прерваться, прекратиться.
3) Подрываться, подорваться? Гори мої, гори! То мі тяжко на вас, перервався милий, ходячи через вас.
Покот, -та, м. Имя собаки. Покот з Вовчком несуться до мене, спинаються, ледве не звалять.
