Ведмежа, -жати, с. Медвѣженокъ. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. Ум. ведмежатко.
Го́рстка, -ки, ж. Пучекъ стеблей (конопли, льна) изъ 4 — 5 жмень. Та насіяв конопель, — вродилася горстка.
Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Гуком бараболі. Тепер у мене гуком свиней.
Ковпак, -ка, м.
1) Колпакъ, шапка. От тепер я козак, що на мені червоний ковпак.
2) Родъ посуды? Як я була в свого батька дівкою, то вмивалася з ковпака орілкою, а втиралася білою хустиною. Ум. ковпачо́к. Ізігнувся і підскочив, ще й поправив ковпачок.
Напе́рстниця, -ці, ж. = наперстник 2.
Наслухати 2, -ха́ю, -єш, гл. Прислушиваться. Я вже давно наслухаю, до чого воно дійде. Як вітер подихає, зашелестить комиш, пластун іде ходом сміло, а як вітер оддихає, то він стоя наслухає.
Остюкуватий, -а, -е. Остистый, колючій. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска.
Плем'я, -м'я́ти, с. Племянникъ или племянница. Употр. преимущ. во мн. ч.: плем'я́та. Дивись: шишок уже нема, а треба ще братам, плем'ятам, хрещеній матері, кумам...
Травиця, -ці, трави́ченька, трави́чка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Цуравий, -а, -е. Въ лохмотьяхъ.
