Долупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Окончиться — объ отковыриваніи, отдѣленіи слоевъ или отламываніи чего.
Колодитися, -джуся, -дишся, гл. = кородитися. Вона ще звечора стам колодитися на поперек, що болить.
Кульгати, -га́ю, -єш, гл. Хромать. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Одже дарма, що наука на катедрах культы або спала.
Марнотра́т, -та, м. Расточитель. Черн.
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ.
Повторне нар. Вторично.
Потломити, -млю́, -миш, гл. = потлумити. То сіно таке, що не дуже потломлять.
Пхекати, -каю, -єш, гл. Говорить: пхе!
Становити, -влю, -виш, гл.
1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить.
2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. становити грубу. Класть печь.
3) Составлять. Вода становить найважнішу частину землі. Се мені нічого не становить.
4) Выставлять чѣмъ. Я себе не становлю розумною.
Стеменно нар. Точь-въ-точь, именно, точно. Чи так. брате Мамаю? — Стеменно так. Воно стеменно той коник, що по полю скаче.
