Відсіватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Кончать, кончить сѣять, кончить посѣвы. Вже люде відсіваються. — Живуть усю весну.... на полі, поки одсіються.
Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Городив він раз із батьком хлів. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху.
Готови́к, -ка́, м. Наличныя деньги.
Дуда́рка, -ки, ж. Чванливая. Вона тата дударка, що і ні приступу.
Зака́льок, -ка, м. = закалець.
Кийочок, -чка, м. 1) Ум. отъ і. кий. 2) Небольшая палочка, обвязанная вишневыми ягодами сверху до низу, кромѣ кончика, за который держить рука.
Коб и коби, сз. 1) Если-бы, когда-бы. Коб хліб та одежа, то їв би лежа. Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, я ж би тую Україну кругом облітала. 2) Какъ. Сухий марець, мокрий май, — буде жито коби гай. 3) Какъ-бы. Пливе човен... коби не схитнувся. 4) Пусть, лишь-бы. Легіні, коби здорові, не конче і журяться про це. Коби зуби, то хліб буде.
Побігуця, -ці, ж. 1) = побігайка. Та не можна її (наймички) держати: така побігуця, що ніколи в хаті не всидить. 2) мн. = побіганки. справляти побігуці. Вѣчно бѣгать, постоянно уходить изъ дому. Що се ти побігуці справляєш?
Погребнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Гребнуть весломъ. Харон не зараз схаменувся, разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив к ним.
Уґрунтувати, -тую, -єш, гл. Утвердить.
