Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верзиця

Верзиця, -ці, ж. Пустомеля. Верзи, верзице, покуль верзеться. Ном. № 13013.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗИЦЯ"
Голосно нар. Громко, звучно. У кобзу грає, вигравав, голосно співає. Мет. 443. Ум. голосненько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько. Чуб. V. 1008.
Красючка, -ки, ж. 1) Красавица. 2) = красулька. Канев. у.
Мату́сенька, -ки, ж. Ум. отъ матуся. Матусенька свого сина вечеряти просить. Мет. 10.
Невіч нар. = нівець. Він усе у невіч змінив. Чуб.
Перекинець, -нця, м. = перекинчик. Зопсована дитино вельможних перекинців Кисілів. К. ПС. 85.
Перехреститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Перекреститься. Еней тоді як народився, разів із п'ять перехрестився. Котл. Ен.
Приправка, -ки, ж. Ум. отъ приправа.
Ростепірчити Cм. ростепірчувати.
Табачник, -ка, м. Нюхающій табакъ, приготовляющій или продающій его. Шейк.
Хупишка, -ки, ж. Эпитетъ мыши въ сказкѣ. Мишка-хупишка. Чуб. II. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЗИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.