Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верзиця

Верзиця, -ці, ж. Пустомеля. Верзи, верзице, покуль верзеться. Ном. № 13013.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЗИЦЯ"
Вигук, -ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56, 130.
Голу́бчичок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Городськи́й, -а́, -е́. Городской. Городське телятко, а сільське дитятко. Ном. № 10491.
Зачвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Забрести.
Клячати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою. Чигир. у.
Ма́зальник, -ка, м. = мазільник.
Наповпере́д нар. Впереди всего; прежде всего. Вх. Зн. 39.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Припас, -су, м. Запасъ. Підпалюють гамазини з хлібом і припасами. Стор. МПр. 80.
Храп 2 меж., выражающее быстрое дѣйствіе. Думала-думала, а далі храп, і написала до пан-отця. ЗОЮР. II. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЗИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.