Гостюва́ння, -ня, с. Пребываніе въ гостяхъ.
Забаря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. забари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Замедлять, замедлить, замѣшкиваться, замѣшкаться, опаздывать, опоздать, засиживаться, засидѣться. Пусти, мати, погуляти, — я не забарюся. Поїхав царевич на охоту та там і забарився аж три дні.
Кум-кум! меж. Подражаніе крику лягушекъ.
Мачухі́вна, -ни, ж. Дочь мачехи, сестра по отцу, но не по матери.
Ніжитися, -жуся, -жишся, гл. Нѣжиться. Чому не йде до свого діла? Що вона ніжиться, мов пані з Басані?
Прикрість, -рости, ж.
1) Непріятность. Не роби прикрости. Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками.
2) Непріятный вкусъ. Ця горілка має прикрість.
Приписати, -ся. Cм. приписувати, -ся.
Профатний, -а, -е. ( = проханий). Въ выраженіи: ішов профатнов дорогов = ішов світ за очі. Cм. світ.
Степучий, -а, -е. = степовий. Уроки-урочища, підіть собі на луга, на ліса дрімучії, на степи степучії.
Червець, -вця, м.
1) Мѣсяцъ іюнь. Так земна вісь нахиляється північним кінцем до сонця аж до десятого червця. (Въ этомъ знач. удареніе на 1-мъ слогѣ: червець).
2) Кошениль, Coccus cacti. Польская кошениль, Coccus polonicus.
3) — вцю. Шелкъ, окрашенный кошенилью.
4) Кровь изъ дѣвственной плевы.
5) Раст. Potentilla argentea L.
