Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередливий

Вередливий, -а, -е. Капризный, прихотливый. Вередлива коза вовку користь. Ном. № 2630. Вередливе тілки воду варить. Ном. № 2727.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДЛИВИЙ"
Видзвонити Cм. видзвонювати.
Гризу́чка, -ки, ж. = Гризачка. Вх. Зн. 59.
Заверя́йка, -ки, ж. Родъ запора деревяннаго. Вх. Лем. 414.
Злупати, -паю, -єш, гл. 1) Грабить. Церков злупали, Христа взяли. Чуб. III. 349. 2) Сковырять, сколоть, снять слой. Сяде на спід крохмаль, а він його злупа, наллє води та змиє. Лебед. у.
Навви́шки нар. = заввишки.
Подрібити, -блю́, -биш, гл. = подробити. Ангель і сказав: возьми ж їх та подріби та й закопай у яму. Рудч. Ск. І. 34.
Призволення, -ня, с. Позволеніе; соизволеніе.
Протеребок, -бка, м. = протереб. Н. Вол. у.
Усещедрість, -рости, ж. Щедрость въ высшей степени. Грин. III. 149.
Хмаровий, -а, -е. Образующійся изъ тучи. Хмарові капельки. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.