Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веречи

Веречи, вержу, -жеш, гл. Бросить, кинуть. Угор. Велілась мя в болото веречи, ніж мя мали вояки стеречи. Гол. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕЧИ"
Бревко, -ка, м. = бревкало. Подольск. г.
Дарови́ця, -ці, ж. Даровое, доставшееся даромъ.
Жеретія́, -тії́, ж. 1) Обжора. Аф. 401. 2) Змѣя лазящая по деревьямъ. Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце. Стор. МПр. 5.
Картопелина, -ни, ж. = картоплина.
Мацапу́ра, -ри, об. Неуклюжій, неповоротливый человѣкъ. Чортова мацапура. Ном. № 3562.
Прохідка, -ки, ж. Прогулка. Харьк.
Псянка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Пч. II. 33. Шух. І. 20.
Скиндяк, -ка, м. Лента. Ум. скиндячо́к.
Сніжок, -жку, м. Ум. отъ сніг.
Шкабалка, -ки, ж. Палка для игры шапошник. Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.