Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веречи

Веречи, вержу, -жеш, гл. Бросить, кинуть. Угор. Велілась мя в болото веречи, ніж мя мали вояки стеречи. Гол. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕЧИ"
Водохрестний, -а, -е. Относящійся къ празднику Богоявленія. Водохрестні пісні. Желех.
Застраши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Испугаться, устрашиться. Драг. 61.
Квіття, -тя, с. соб. Цвѣты. Угор.
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
Оттут нар. Вотъ здѣсь, вотъ сюда. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати. Мет. 13. Боже, поможи, оттут і положи. Ум. оттутеньки, оттутечки.
Покасувати, -су́ю, -єш, гл. Упразднить (во множествѣ).
Прошукати, -ка́ю, -єш, гл. Проискать. Прошукав увесь день, а не знайшов.
Харпачина, -ни, м. = харпак.
Цаперка, -ки, ж. Заступъ. Пирят. у.
Цурпалка, -ки, ж. = цурпалок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.