Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Задерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Задѣть, оцарапать. Чеши дідька зрідка, щоб не задернути.
Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла.
Крижка, -ки, ж.
1) Ум. отъ крига.
2) — меду. Пчелиный сотъ.
Лобі́дка, -ки, ж. Ум. отъ лобода.
Пообтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и обтрусити, но во множествѣ.
Поросковувати, -вую, -єш, гл. Расковать (во множествѣ). І невольників тих поросковуєш сам.
Скотиняка, -ки, ж. = скотинюка.
Черешнина, -ни, ж. Одно дерево черешни. Ой вишнино-черешнино, чом ти листу не пускаєш?
Шкереберть нар. Вверхъ ногами, вверхъ дномъ. Полетів шкереберть. Усе піде шкереберть. Сказавши, столик ізвалило, шкереберть к чорту все пішло.
