Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верета

Верета, -ти, ж. 1) Дерюга. 2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Чуб. VII. 387. Kolb. I. 58. Дайте ж нам і постілку та й писані верети. Гол. II. 111. 3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Фр. Пр. 147. Ум. беретка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТА"
Безподобний, -а, -е. = неподобний Матір лає безподобними словами. Мил. М. 45.
Відмітити Cм. відмічати.
Гладкий, -а, -е. 1) Гладкій, ровный. Скоро їх Бог скарає на гладкій дорозі. Ном. № 4108. 2) О посудѣ: одноцвѣтный. Шух. І. 265. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Ном. № 1723. Гладкий аж шкура тріщить. Ном. № 8629., Ум. гладенький, гладесенький. Сравн. степ. гладший.
Зачавлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Захирѣть, заболѣть.
Котище, -ща, м. Ум. отъ кіт.
Мря́чний, -а, -е. Туманный, дождливый.
Поквікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Розбовтувати, -тую, -єш, сов. в. розбо́втати, -таю, -єш, гл. Разбалтывать, разболтать, размѣшивать, размѣшать. Як болить живіт і приступає до серця, розбовтують мезиним пальцем з правші сіль у воді і пють. Ном. № 13628.
Сивуха, -хи, ж. Сивуха. Маркев. 140. Пили на радощах сивуху. Котл.
Удуд, -да, м. = одуд. Вх. Пч. ІІ. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.