Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл.
1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш.
2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. сов. в. витикати, -каю, -єш.
3) Утыкать, утыкать.
4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Ворухливий, -а, -е. Подвижной; безпокойный.
Зами́мрити, -рю, -риш, гл. Забормотать. Замимрив тихим голосом.
Люди́ська и людища. Ув. отъ люде.
Нахтовий, -а, -е. Нефтяной. нахто́ва ля́мпа. Керосинная лампа.
Пожалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Коли б то він схаменувся та покинув так робити... та пожалкував би моїх слізочок.
Ралити, -лю, -лиш, гл. Пахать ралом поперегъ пахоты плугомъ. Зробив рало і пішов ралить. Василь стає в людей багачів орати, ралити, сіяти.
Розлюбити, -блю, -биш, гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить.
Роскудлувати, -лую, -єш, сов. в. роскудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать, взъерошить, растрепать (волосы). На голові волосся було роскудлане.
Сумежний, суміжний, -а, -е. Смежный.
