Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веретище

Веретище, -ща, с. Рубище. Все веретище Остапове держалось тільки латками. Г. Барв. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТИЩЕ"
Безнапасно нар. Не зная, гори, счастливо.
Дамни́ця, -ці, ж. Шашечница. Павл. 33.
Жило́, -ла́, с. = жало.
Кишнути Cм. кишкати.
Понабадамучувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и набаламутити, но во множествѣ.
Смирна, -ни, ж. 1) Смирна. Дали йому вина з смирною. Єв. Мр. XV. 23. 2) Раст. а) Nasturtium sylvestre. ЗЮЗО. I. 175. б) Galium Mollngo L. ЗЮЗО. І. 175.
Стрікнути, -кну, -неш, гл. Ужалить. Коли чую, а воно мене неначе шо стріпнуло.... Аж то гадюка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Тапчанник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій тапчани. Шейк.
Шолудяй, -дя́я, м. = шолудивець. Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй. Ном. № 2329.
Щебетун, -на, м. 1) Щебечущій. 2) Говорунъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.