Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верло

Верло, -ла, с. Рычагъ, къ которому припрягаютъ лошадей для приведенія въ дѣйствіе привода.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЛО"
Батуга, -ги, ж. = батюга = батура. Аф. 295.
Життєви́й, -а, -е. Жизненный. Желех.
Зольниця, -ці, ж. = зільниця. Чуб. І. 103.
Обсмоктувати, -тую, -єш, сов. в. обсмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Обсасывать, обсосать. Обсмоктав сахаръ та й кинув.
Плюнути, -ну, -неш, гл. Плюнуть.
Пляшувати, -шую, -єш, гл. У кожевниковъ: очищать овчину отъ мездры. Вас. 153.
Поліг, -логу, м. 1) Низменное мѣсто у рѣки. 2) = покіс. Шух. І. 170.
Хлядрувати, -рую, -єш, гл. Расписывать узорами глиняную посуду. Тра хлядрувати миски. Канев. у.
Цареня, -няти, с. Дитя царя. Де царь подівав царенята. Чуб. II. 152.
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю. Шух. І. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.