Гуса́р, -ра, м. 1) Гусаръ. 2) Родъ танца. Ум. Гуса́рик. 3) Гуса́ри на коні. Родъ дѣтской игры.
Дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. = дослухуватися. Еней похнюпивсь, дослухався — Сивила що йому верзла.
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Старий став я: літа мої вороги заїли. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця...
Лелечиня́, -ня́ти, с. Птенецъ аисть. Ум. лелечинятно.
Повинути, -ну, -неш, гл. Нахлынуть. Фаля повинула, човен затопила.
Помітувати, -тую, -єш, гл. Бросать. Дрібне листе пописує, там у воду помішує.
Понадкраювати, -раюю, -єш, гл. Надрѣзать, урѣзать (во множествѣ). Дивно мені, що і скриня замкнена була, а полотно понадкраюване.
Розшматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разорвать на куски. (Хорти) її, бісову, розшматують.
Умести, -ту, -теш, гл. Замести. занести (снѣгомъ). Стоїть копиця на току, тіки верх видно, а то вся вметена.
Ціха, -хи, ж. Знакъ, мѣтка, значекъ, примѣта.
