Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередун

Вередун, -на, м. = вередій. Левч. 56. Ум. вередунець, вередунчик. Аф. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДУН"
Батошки. мн. Раст. Scabiosa arvensis. Лв. 101. Cм. більмачок.
Зати́катися, -каюся, -єшся, гл. Украситься цвѣтами и пр., заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. В саду була, рожу рвала та й затикалася. Чуб. V. 51. Ой упала зоря з неба та й розсипалася; мила зорю позбірала та й затикалася. Чуб. V. 1174.
Зацупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Одеревенѣть, лишиться гибкости. Від холоду пальці зацупіли.
Квашений, -а, -е. Кислый, скисшій. Квашене молоко на сир зсілося. Чигир. у.
Котях, -ха, м. = кізяк. Ґава зимою: «руб копіях!» І тому рада. Мнж. 172.
Переколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Окончить колядовать.
Підмощувати, -щую, -єш, сов. в. підмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору. Рудч. Ск. II. 52. 2) Подкладывать, подложить.
Позоряти, -ря́ю, -єш, гл. ? Ой всі поля самарськії позоряли, тільки вони не зоряли, що в річки Са марки, а в кринички Салтанки, де три терни дрібненьких, де два байраки зелененьких. Мет. 437.
Спокушати, -ша́ю, -єш, сов. в. спокуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Хиба не чорт, щоб не спокусив? Ном. № 196.
Торчовий, -а́, -е́ Сдѣланный изъ торчі. Одна торчова стіна у клуні, а друга з дощок. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.