Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вереди

Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДИ"
Гайок, -йка, м. Ум. отъ гай.
Дозоли́ти Cм. Дозоляти.
Досновиґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Дошляться, дошататься.
Міша́ник, -ка, м. Крестьянинъ, дающій вмѣстѣ съ другими, свои овцы на выпасъ на чужомъ пастбищѣ. Вх. Зн. 36. Шух. І. 197.
Млина́рський, -а, -е. Мельничій.
Напла́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Наплаваться. Досі ж мої лебеді та й наплавалися. Грин. III. 408. Гиля, гиля, сірі гуси, та вже ж ви наплавались. Чуб. V. 274.
Поседіти, -джу, -диш, гл. = посидіти. Я поседжу й сама в хаті. Чуб. II. 157.
Самодержавець, -вця, м. Самодержець. Шевч. ІІ. 245.
Тринпіль, -ля
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.