Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верещання

Верещання, -ня, с. Рѣзкій крикъ, визгъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕЩАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕЩАННЯ"
Ат! меж. для выраженія нетерпѣнія, неудовольствія: ахъ, оставь! Перестань! Та ну бо роскажи! — Ат, одчепись!
Висватати Cм. висватувати.
Дармої́жкувати, -кую, -куєш, гл. Дармоѣдничать, тунеядствовать.
Долиня́ник, -ка, м. Житель долинъ.
Заглеме́зий, -а, -е. Неуклюжій, аляповатый. Ич, яка заглемеза! (о глиняной посудѣ). Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Кита, -ти, ж. 1) = ки́тиця. Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. Pauli. (Но Cм. этотъ-же примѣръ при словѣ китель). 2) Хвостъ лисицы. Вх. Пч. II. 5. Cм. китюх. 3) = китайка? Один на собі каптан має та з під того жовті та чорні кити видирає. АД. І. 121. (Въ друг. вар. здѣсь: китайку видирає. АД. І. 116, 125.
Опісля нар. Послѣ. Як би не перебірала ізперва, то б опісля не жалкувала. Ном. ст. 168.
Пожемчужити, -жу, -жи́ш, гл. Покрыть жемчугомъ. Голубонько мій, коли б же ти жив, я б твої крила позолотила, я б твої пір'я пожемчужила. Чуб. V. 346.
Тувальня, -ні, ж. Полотенце. Вх. Зн. 71.
Убожчати, -чаю, -єш, убожшати, -шаю, -єш, гл. Становиться бѣднѣе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕЩАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.