Віднімати, -маю, -єш, сов. в. відняти, -німу, -меш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто відняв?
Кляковий, -а, -е. Клякове дерево. Дерево, отмѣченное знакомъ для обозначенія мѣста межи. Cм. кляк, клячити.
Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського.
Корова, -ви, ж. Корова. Піди до льоху, до корови, пт швидче, хаме!.. Вийшло сім корів. Ум. корівка, корівонька, корівочка. Корівонька, рику-рику!
На́руч нар. На-руку, съ руки, кстати. А йому се й наруч.
Нехворощ, нехвороща, -щі, ж. Раст. Artemisia vulgaris, чернобыльникъ. Польова нехвороща. Scoparia. Ой як тій дитині в нехворощі, то так мені гулять у тій Польщі.
Покута, -ти, ж.
1) Покаяніе. Де гріх, там і покута.
2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи?
Приземний, -а, -е. = приземкуватий 1. Низенька приземна травиця.
Спустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. Чи світові спустіти через тебе. Спустіло панське подвірє.
Шагнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ шагати. А з печі як попре, як шагне.
