Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верівчаний

Верівчаний, -а, -е. Веревочный. Волч. у. (Лободовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРІВЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРІВЧАНИЙ"
Борюкатися, -каюся, -єшся, гл. = борікатися. Годі вам борюкатися, схаменіться. Полт.
Журна́льний, -а, -е. Журнальный. З наради приятелів, писав романи на кшталт журнальних. К. Гр. Кв. XVIII.
Обичайний, -а, -е. Обыкновенный. МВ. ІІІ. 124. Вх. Уг. 254.. Cм. звичайний.
Перезолити Cм. перезолювати.
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Прокочувати, -чую, -єш, сов. в. прокотити, -кочу, -тиш, гл. Прокатывать, прокатить.
Рудявина, -ни, ж. Ржавое болото.
Студент, -та, м. 1) Ученикъ. Ішли три студенти до школи. Гн. І. 163. 2) Студентъ. Студенти, як звичайно буває, почали записувати його лекції. Левиц. Пов. 52.
Титариха, -хи, ж. Жена церковнаго старосты.
Чоломкання, -ня, с. Взаимные поцѣлуи, Cм. чоломкатися. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРІВЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.