Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верівчаний

Верівчаний, -а, -е. Веревочный. Волч. у. (Лободовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРІВЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРІВЧАНИЙ"
Досипа́тися Ii, -паюся, -єшся, сов. в. доспа́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Досыпаться, доспаться. До білого волоса доспався. Стор. І. 67. Ой поспи, поспи, красная дівко, та доспишся до горя. Грин. ІІІ. 262.
Кляковий, -а, -е. Клякове дерево. Дерево, отмѣченное знакомъ для обозначенія мѣста межи. Cм. кляк, клячити. Левч. 48.
Кнап, -па, м. Ткачъ. Вх. Лем. 425.
Позакапувати, -пую, -єш, гл. Закапать что (во множествѣ).
Ранений, -а, -е. Раненый. Реве, як ранений кабан. Котл. Ен.
Саксаган, -ну, м. Конецъ, смерть. Борз. у. Там йому саксаган. Ном. № 14081.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Сікавиця, -ці, ж. Рыба: Cobitis taenia. Вх. Пч. ІІ. 19.
Солоно нар. Солоно. Без соли солоно, без круп густо. Ном. № 10074.
Уві Cм. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРІВЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.