Брушляк, -ка, м. = брусла и брусля. Ум. брушлячок.
Зорявий, -а, -е. = зоряний. Зорява стяга рожева зорялася. Зоряве небо миготить.
Каразія, -вії, ж. Простое сукно. Вбіраєте... каразіями своїх слуг. Козацьку каразію та кожухи.
Недовіркуватий, -а, -е. Недовѣрчивый. Волынь.
Окрикати, -ка́ю, -єш, гл. Провозглашать. Черевань усе окрикував Сомка гетьманом. Cм. окликати, оголошати.
Просіяти Cм. просівати.
Роспухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роспу́хнути, -ну, -неш, гл. Распухать, распухнуть.
Ціляти, -ляю, -єш, гл.
1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились!
2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру!
Чужениця, -ці, ж. = чужаниця. Ве дивись на сльози мовчки: я ж бо з предків чужениця.
Чухати, -хаю, -єш, гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає.
