Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вереб'ячий

Вереб'ячий, -а, -е. = гороб'ячий. Чуб. II. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕБ'ЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕБ'ЯЧИЙ"
Бакомпарт, -та, м. Бакенбарда. Вх. Уг. 226.
Вражча, -ча́ти, м. Чертенокъ. Я з ним балакаю, а воно, вражча, так і заливається.
Заплести́, -ся. Cм. запліта́ти, -ся.
Перекликання, -ня, с. Перекликаніе. Перекликання людей, що заблудились в горах. Левиц. Пов. 136.
Пирхати, -хаю, -єш, гл. Фыркать. Аж пирхає, аж захлинається проклятий. ЗОЮР. II. 30.
Позаливати, -ва́ю, -єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Мил. 183. Позаливала вода луги, сінокоси. Левиц. І. 127. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав. Г. Барв. 174.
Порозбужувати, -жую, -єш, гл. = порозбужати.
Порострощувати, -щую, -єш, гл. Разбить въ дребезги (во множествѣ).
Ржавець, -вця, м. Ржавое болото, ржавая рѣка.
Урочисто нар. Торжественно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕБ'ЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.