Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веретінце

Веретінце Cм. веретенце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТІНЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТІНЦЕ"
Брусини, -син, ж. мн. Вода изъ подъ точильнаго камня. Угор.
Військовий, -а, -е. 1) Войсковой. Військовий писарь, суддя, осаула. Військова старшина. Військову суремку в головах достягає. Макс. (1849) 18. 2) Военный. Військовий міністр Франції Гамбета. Ком. II. 15.
Гомі́лка, -ки, ж. Голень. Мнж. 178. Ум. Гомілочка. Їжте курча, — беріть гомілочку. Зміев. у.
Дратли́вість, -вости, ж. Раздражительность.
Задратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Задразнить. Задратував турчина.
Засі́яти, -ся. Cм. засівати, -ся.
Капсель, -сля, м. 1) Пистонъ (ружейный). 2) Пистонъ, мѣдная оправа для отверстій въ кожѣ или матеріи, черезъ которыя проводится шнурокъ (въ обуви, одеждѣ и пр.). Шух. I. 287.
Огавно нар. Сильно, очень. Огавні ся хвалил. Вх. Уг. 255.
Подужу нар. Сильно. Він у огні опалювавсь, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку. МВ. ІІІ. 50.
Прицуцуватий, -а, -е. Глуповатый. Глянься на Бога, прицуцуватий! О. 1861. XI. Кух. 25. Прицуцувата падлюка! (брань). Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТІНЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.