Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верлатий

Верлатий, -а, -е. Крикливый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЛАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЛАТИЙ"
Висякатися, -каюся, -єшся, гл. Высморкаться.
Гевалка, -ки, ж. Мужичка, хамка. Аф. 357.
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).
Мурави́ця, -ці, ж. 1) = мурава. 2) Желтыя и синія пятна на тѣлѣ умирающаго. Мил. 165. Коли вже муравиця вийшла на тіло, то вмре дитина. Камен. у. Прихожу, а в неї дитина слаба. Що в неї? Каже: кір. Коли я гляну, аж у єї вже червона муравиця виступила. Умре, кажу. Коли так: до вечора й умерло. Маріуп.
Мусульма́нський, -а, -е. Мусульманскій. Гареми мусульманські. К. МБ. XI. 152.
Обстругати Cм. обстругувати.
Осла, -ли, ж. Оселокъ. Угор.
Познаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись (во множествѣ). Усе познаходилося, що в їх покрадено. Черниг. у.
Поменятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. помени́тися, -нюся, -нишся, гл. Пообѣщать. Я поменявся йому це дати. Конст. у.
Рукодайний, -а, -е. Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЛАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.