Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітцівський

Вітцівський, -а, -е. = батьківський. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТЦІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТЦІВСЬКИЙ"
Віконце, -ця, -е, Ум. отъ вікно.
Досо́хти Cм. досихати.
Окурити, -рю́, -риш, гл. = обкурити.
Покваснути, -ну, -неш, гл. = поквасніти.
Різонути, -ну, -неш, гл. Съ силой рѣзнуть. Тут разом різонуто ножем та й амінь. Кв. II. 315.
Рями, -рям, ж. Складки, сборки. Угор.
Синів 2, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.
Сіножатка, -ки, ж. = сіножать. Маркев. 45. Куплю тобі хатку, іще й сіножатку. Котл. Н. П. 351.
Торік нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув. Шевч. 27.
Шакша, -ші, ж. Селезенка у овцы. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТЦІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.