Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вічок

Вічок, -чка, м. Ум. отъ вік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧОК"
Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Доя́нка, -ки, ж. Время доенія.
Маламу́рити, -рю, -риш, гл. Жрать, трескать. Як був хлопцем, так цілісінький день сидить та маламурить. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Нитота, -ти, ж. Раст. Lycopodium selago. Шух. І. 20.
Озниця, -ці, ж. 1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ. Вх. Зн. 43. 2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней. Шух. І. 110.
Підстріха, -хи, ж. Мѣсто під стріхою.
Позернити, -ню́, -ни́ш, гл. Дать крупное зерно хлѣбу. Як би Господь позернив просо! Зміев. у.
Поприкриватися, -ваємося, -єтеся, гл. Прикрыться (о многихъ).
Скребло, -ла, с. Скребница.
Шкилики Въ выраженіи: на шки́лики підіймати. Поднимать на смѣхъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.