Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вічок

Вічок, -чка, м. Ум. отъ вік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧОК"
Бадилля, -ля
Голодрабка, -ки, ж. = голодранка.
Ключарь, -ря́, м. Ключникъ, ключарь. Не було нікого коло неї, тільки старіш недужий ключарь панський сидів у хаті. МВ.
Лу́снути Cм. лускати.
Мазя́, -зяти, с. Запачканное, неопрятное дитя. Борз. у.
Ми́йниця, -ці, ж. Умывальникъ, умывальный тазъ. Желех.
Прикалабок, -бка, м. Пристройка, небольшое помѣщеніе, пристроенное къ большему; чуланчикъ, сарайчикъ; уголокъ, особое отдѣленіе въ кладовой, шкафу и т. п. Васильк. у. Засвітив самопальний сірничок, пішов у другий прикалабок, — коли гляне, аж висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180. Ум. прикалабочок. Там такий був маленький прикалабочок; туди складаємо було то трісочки, то кирпич, а иноді і курку закинемо. Екатер. у.
Роївня, -ні, ж. Ройникъ, корзина, куда собираютъ рой.
Росточити, -ся. Cм. росточувати, -ся.
Усхнути, -ну, -неш, гл. = усохнути.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.