Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вічність

Вічність, -ности, ж. Вѣчность. Ном. № 390. Продав худобу у вічність. Дати шматок кому хліба на вічность. Г. Барв. 415.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧНІСТЬ"
Бутніти, -нію, -єш, гл. Вздуваться. Повінь все гірше бутик. Федьк. І. 91.
В'язура, -ри, ж. Большая связка. В'язуру набере хворосту. Кролев. у.
Гудьба́, -би́, ж. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудіння.
Є 3-е лицо ед. ч. н. вр. отъ гл. бути. Есть. Є в мене криниця під перелазом. Лавр. 35. Добро у кого є господа, а в тій господі є сестра, чи мати добрая. Шевч. 439.
Збі́раний, -а, -е. 1) Собранный. Збіраним колосом не напхаєш рота. Ном. № 5244. 2) О молокѣ: збіране. Снятое.
Обрепшитися, -шуся, -шишся, гл. = обрепкатися. Желех.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там. ЗОЮР. І. 250.
Попід'їздити, -димо, -дите, гл. Подъѣхать (о многихъ).
Пчиханє, -ня, с. = чхання. ЕЗ. Ч. 188.
Скошувати, -шую, -єш, сов. в. скоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Скашивать, скосить. Г. Барв. 224. Косарь непевний, мовчки скосить. Шевч. Молоде, то як косою скосило. МВ. ІІ. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЧНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.