Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канудити

Канудити, -дить, гл. безл. Тошнить. Наїлась ціх опеньків, так аж канудить. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУДИТИ"
Безумство, -ва, с. Неразуміе, глупость, безуміе. Не покараю я вас за безумство ваше. К. Іов. 95.
Бідолажний, -а, -е. = бідолашний. Стор. МПр. 39.
Бійка, -ки, ж. Драка. Лайка — не бійка: в боку не болить. Посл.
Да́харь, -ря, м. = Давець. Будеш дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.
Дота́скуватися, -куюся, -єшся, сов. в. дотаска́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дотаскиваться, дотащиться, съ трудомъ доходить, дойти.
Кед нар. = кедь. Тоді співала, кед єсь сина колихала. Гол. І. 172.
Поширшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться шире.
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.
Ратови́ще, -ща, с. = ратище.
Скороліски, -ків, м. мн. Синіе подснѣжники. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.