Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канудити

Канудити, -дить, гл. безл. Тошнить. Наїлась ціх опеньків, так аж канудить. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУДИТИ"
Верлатий, -а, -е. Крикливый.
Гайтове, -вого, с. Охота. Желех. Тоже: гайтови, мн. Шух. І. 235.
Короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Немилосердний, -а, -е. Немилосердный, безжалостный, жестокій. Таке молоде, а таке немилосердне. МВ. (О. 1862. III. 42). Немилосердні, котрі нас розлучать. Чуб. V. 117.
Полаштувати, -ту́ю, -єш, гл. = полагодити. Полаштую вози.
Ралиця, -ці, ж. Поле, вспаханное ралом. Ізгору я ралицю, посію я пшеницю. Чуб. V. 168.
Ровчак, -ка, м. = рівчак.
Розливати, -ва́ю, -єш, сов. в. розлити, -зіллю́, -ллєш, гл. Разливать, разлить, проливать, пролить. Ой Дунай море розмиває, і день, і ніч прибуває. Г. Барв. 221. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. Де пють, там і розливають. Ном. № 11640. Тим я сльози розливаю, — невірного друга маю. Чуб. V. 278.
Свердельчик, -ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Мѣтка на мѣшкахъ дегтемъ въ формѣ, напоминающей буравъ. Новомоск. у. (Залюб.).
Травиця, -ці, трави́ченька, трави́чка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.