Арти́ст, -та, м. 1) Артистъ, художникъ. 2) Актеръ. Публика тобі живому квітки кидала як солому, а вмер, артисте-небораче, то й байдуже.
Базарище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ собирается базаръ. Як пішов дідище та на базарище.
Бусьчиха, -хи, ж. Самка аиста. Був собі бусьок і бусьчиха, увили собі гнізденце.
Вісім, восьми числ. Восемь. Усім по сім, а мені буде вісім.
Лесь = єсь, єси. (2-е лицо наст. вр. отъ гл. бути). Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста: юж лесь сім мужів мала, а зо жадним шлюб не брала; сім лесь хлопців породила, ні єдному ксту не дала. — Кед лесь хлоп, то не гварь мі то! Кед лесь Бог, — отпусть мі то!
Навпрошки́ нар. = навпросте́ць. Як поїхав кругом, так сьогодня буде, а як навпрошки, то хиба завтра.
Перістий, -а, -е. 1) О масти: по черному полю бѣлыя поперечныя полосы. Віл перістий. Пропало троє коней перістих. 2) О цвѣтѣ: въ полоскахъ. Ой ти гарбуз, ти перістий! Із чим тебе будем їсти? За рижого бога, за перістих людей.
Посхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Наклониться, нагнуться (во множествѣ). Хрести дубові посхилялись.
Роспитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. роспита́тися, -та́юся, -єшся, гл.
1) = роспитувати, роспитати. Роспитуйся жаданих гостей.
2) Разспрашивать, разспросить другъ друга, выяснить что-либо совмѣстно. Ой ти пєш, мене бєш — роспитаймось: защо? Тут між собою роспиталась.
Шатро, -ра́, с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом.
