Дряпону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска!
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили.
На́дих, -ху, м. Вдохновеніе, наитіе. Надих правдивої релігії. Ми всі під надихом твоїм, як струни, грімим-рокочемо лицарські думи. Повінуло тоді по хуторах поетичнім надихом.
Пакта, -тів, мн. Договоръ, условіе. Їздили козаки дякувати Богу за свою велику побіду над ляхами та за вимушені в ляхів пакта.
Піхотинець, -нця, м. = пішоходець. Два кінних, третій піший піхотинець.
Побрижитися, -жуся, -жишся, гл. Поморщиться, сморщиться. Як випрати сукняну хустку, то побрижиться.
Футіти, фучу, -тиш, гл. Сопѣть, пыхтѣть, дуть. на все фути́т. Онъ надуть, спесивъ.
Храпа, -пи, ж. Колоть на дорогѣ, замерзшая грязь. Тяжко на коні храпою їхати.
Ціточка, -ки, ж. Мѣдный кружечекъ въ формѣ маленькой выпуклой пуговицы, родъ полаго полушарія; такія ціточки употребляются гуцулами для инкрустаціи на деревѣ; а когда къ нимъ придѣлаютъ фостики, тогда онѣ назыв. бабриками и ими украшаются кожаные пояса.
