Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вічний

Вічний, -а, -е. Вѣчный. Царство небесне, вічний покій. Ном. № 353. вічними часами. На вѣкъ, навсегда. Продав грунт вічними часами. Ном. № 1406.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧНИЙ"
Ґрасува́ти, -су́ю, -єш 1) Расчищать дорожки. 2) Вытаптывать. «Ой березонько, чого ти не зелена?» — Ой як я маю зеленою бути, коли підо мною татари стояли, копитами землю грасували. АД. І. 77.
Задни́ти Cм. задинати.
Заси́лювати, -люю, -єш, сов. в. заси́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Усиливать, усилить, подкрѣплять, подкрѣпить. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях пізнала. К. Д. Серце. 29. 2) Вдѣвать, вдѣть; всовывать, всунуть. Засилити нитку в голку. Желех. Вх. Зн. 39. Дірка була викопана в стіні невелика: так тілько можно було руку туди засилити і витягти що-небудь поблизу. Новомоск. у. 3) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать (веревку, цѣпь и пр.). Желех.
Мотани́на, -ни, ж. Суета, бѣганье. Піднявся крик людський, збіглася дворня... Шатанина-мотанина. Мир. ХРВ. 130.
Небагатий, -а, -е. Небогатый, бѣдный. на розум небагатий. Глупый. Ой, татарине, ой сідий же ти, бородатий, либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, а вже за його й гроші пощитав. ЗОЮР. І. 17.
Патериця, -ці, ж. Посохъ. Рудч. Ск. І. 61. Чернець мій встав, надів клобук, взяв патерицю. Шевч. 372. Козацький бунчук переважить бурмистерську патерицю. К. ЧР. 226.
Підлепливий, -а, -е. Льстивый, подлиза, подлипайло. Рк. Левиц.
Підсудок, -дка, м. Засѣдатель уѣзднаго суда. Тут всякії були цехмистри і ратмани, і бургомистри, судді, підсудки, писарі. Котл. Ен. Суддею був ведмідь, вовки були підсудки. Греб. 365.
Потвір, -во́ру, м. = потвора? Привезли скриню й перину і молодую княгиню; привезено та потвір у двір; а з того потворочку хорошенько по дворочку: і хліб родить, і товар плодить, і пчілки рояться, по саду сядовляться. Н. п. Ум. потворочко.
Розм'якушити, -шу, -шиш, гл. Расплющить, раздавить. Сів та й розм'якушив квітку. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.