Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віхоть

Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Гол. Од. 49. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. Греб. 400. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Харьк. Ум. віхтик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІХОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІХОТЬ"
Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa. Шух. І. 21.
Гір'Я, -р'я, с. соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над мов подвір'я. Чуб. V. 191.
Клейнод, -да, м. 1) Драгоцѣнность. 2) Атрибуты власти, регаліи. Не на теє, миле браття, я Січ руйнувала, ой щоб я вам ваші землі, клейноди вертала. ЗОЮР. І. 322. Возьміть мої отаманські клейноди, панове, та однесіть москалеві. Шевч. 573.
Летарги́чний, -а, -е. Летаргическій. Були ми довго наче мертві, були нерухомі, в летаргичному сні. К. ХП. 123.
Парші, -шів, м. мн. = пархи. (Cм. парх 1). Тішиться, як жид паршами. Ном. № 2596.
Понарізувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзать (во множествѣ). Отак що-дня понарізують хліба багато, а тоді й засихають шматки. Кіевск. у.
Порозмантачувати, -чую, -єш, гл. Растратить, промотать (во множествѣ).
Поткати, -тчу, -тче́ш, гл. 1) Соткать (во множествѣ) На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла, помотала, оснувала й поткала й побілила. Рудч. Ск. II. 44. 2) Заткать. Та всі тиї три жупани всі сріблом поткані. Чуб. V. 886. Да я тебе, біле, черню потчу, да тую плахотку в свято зношу. Чуб. V. 489.
Троєчко числ., Ум. отъ тройко.
Хвостатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Волочиться, тянуться сзади (объ одеждѣ). Н. Вол. у. 2) Хвостатися. Спѣшно дѣлать, спѣшить. А нуте хвостаться, шоб не остаться. Мнж. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІХОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.