Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віхоть

Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Гол. Од. 49. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. Греб. 400. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Харьк. Ум. віхтик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІХОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІХОТЬ"
Білоголовка, -ки, ж. О предметѣ (чаще о растеніи), имѣющемъ бѣлую головку. Ум. білоголовочка. Маківочки-білоголовочки, чи ви поспіли? Шейк.
Білокрилець, -льця, м. = лущ. Вх. Пч. II. 10.
Бобовиння, -ня, с., бобовиця, -ці, ж. Стебли бобовъ. Ум. бобовиннячко.
Доколо́ти, -ся. Cм. доколювати, -ся.
Ліпки́й, -а, -е. Цѣпкій.
Лу́па, -пи, ж. Лупа, увеличительное стекло. Ком. II. 89.
Позаточувати, -чую, -єш, гл. Закатить, завезти (экипажи куда). Вози у возівню позаточував.
Поохочувати, -чую, -єш, сов. в. поохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Поощрять, поощрить. Батько не поохочував мене до цюю, а я таки зробив, та й вийшло погано. Рк. Левиц.
Хухкати, -каю, -єш, гл. = хухати.
Царицин, -на, -не. Царицынъ. Царицине військо. Сторож. ІІ. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІХОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.