Арнау́тка, -ки, ж. Сортъ пшеницы: арнаутка, бѣлотурка.
Витрощити, -щу, -щиш, гл. Перетрощить.
Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить.
Клектання, -ня, с. = клекіт 2. Орлине чути здалеку клектання.
Перекидатися, -даюся, -єшся, сов. в. переки́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Перебрасываться, переброситься, перекидываться, перекинуться. Кину через тин камінь, а він і не перекинувся, по сей бік упав. 2) Опрокидываться, опрокинуться. Човен перекинувся. 3) Перекидываться, перекинуться, кувыркаться, перекувыркнуться. Дівча гуляє на приспі і Рябко перекидається перед ним. 4) Переходить, перейти (на чью сторону). Од своїх одкинувся, до чужих перекинувся. Перекинулись до поляків такі українські велетні, як Жовковські, Ходкевичі. 5) Переправляться, переправиться, переѣхать. Дайте нам човна, ми тільки перекинемось на той бік. Не забаришся через жита перекинуться. 6) Смѣняться, смѣниться, перебывать. По Хмельницькому уже три гетьмани перекинулось. 7) Превращаться, превратиться во что, оборотиться. Ото змій перекинувся голкою. Чорт перекинувсь чоловіком. Багатирь... перекинувсь мухою. 8) Перемѣнять, перемѣнить (одежду). Спідничина та одним одна і в свято нічим перекинутись.
Позарубувати, -бую, -єш, гл. Зарубить (во множествѣ).
Розралити, -лю, -лиш, гл. Распахать ралом.
Страховище, -ща, с. Страшилище. Під ногами страховища двигтіла земля.
Умикатися, -каюся, -єшся, гл. Вмѣшиваться. Я вже в діло до сестри та брата і не умикалась.
Фіявка, -ки, ж. 1) = хвіялка. 2) Бѣлый кончикъ хвоста лисицы.
