Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітериця

Вітериця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 231.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТЕРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТЕРИЦЯ"
Заблу́да, -ди, об. Заблудившійся.  
Копаня 2, -ні, ж. Деревянная заслонка къ печи. Вх. Зн. 28.
Ліси́стий, -а, -е. Лѣсистый.
Отаманенко, -ка, м. Сынъ атамана.  
Панівна, -ни, ж. = панянка. Чи ти панівна, чи королівна? Чуб. III. 290.
Поприправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и приправити, но во множествѣ.
Придріпатися, -паюся, -єшся, гл. Прійти во время слякоти.
Просумувати, -му́ю, -єш, гл. Прогрустить, пропечалиться извѣстное время.
Сивозалізний, -а, -е. О цвѣтѣ: стальной. О масти: темносѣрый. Сим. 59. Вх. Зн. 62.
Хвись меж., выражающ. ударъ съ размаху но чему нибудь. Вхопив камінчик, прицілився.... і Ремула по лобу хвись. Котл. Ен. V. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТЕРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.