Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітериця

Вітериця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 231.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТЕРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТЕРИЦЯ"
Волосінка, -ки, ж. пт. Silvia cinerea. Вх. Пч. І. 14.
Дога́яти, -га́ю, -єш, гл.кого. Задержать до извѣстнаго времени. До вечора мене догаяв і таки не віддав грошей. Харьк. г.
Достача́ння, -ня, с. Доставка, поставка.
Пиндючливий, -а, -е. Спесивый, важничающій. Вона пиндючлива. Ном. № 2529.
Подриґати, -ґаю, -єш, гл. Подергать, поболтать ногами.
Розчавичити, -чу, -чиш, гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила. Чуб. II. 97.
Слизенький, -а, -е., Ум. отъ слизький.
Слуква, -ви, ж. Вальдшнепъ.
Ув'язка, -ки, ж. Завязка къ мѣшку. Вх. Зн. 72.
Уположитися, -жуся, -шишся, гл. Отелиться. Шух. І. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТЕРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.