Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віршний

Віршний, -а, -е. Стихотворный. = віршовий. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШНИЙ"
Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Зміев. у. Тілки дви карбованці й випозивав за бика. Канев. у.
Кордюк, -ка, м. = дюк. Вх. Пч. І. б.
Опудитися, -джуся, -дишся, гл. Испугаться. Лоні так опудились. Мелитоп. у. Слов. Д. Эварн.
Піткання, -ня, с. Ткацкое: утокъ. Вас. 167. Чуб. VII. 428, 408.
Понайматися, -маємося, -єтеся, гл. Наняться (о многихъ). Наші дівчата в строки понаймалися до Покрови. Славяносерб. у.
Порплитися, -плюся, -плишся, гл. = порпати. Порплиться кожен собі в господі, як курка на гнізді. Мир. ХРВ. 88. І чого ти там так довго порплишся? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Примерки, -рок, ж. мн. Сумерки.
Увалювати, -люю, -єш, сов. в. увалити, -лю, -лиш, гл. 1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату. 2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.
Ударувати, -рую, -єш, гл. Подарить. Де твої кіснички подівав? Чи в гай, чи в Дунай покидав, чи заніс до міста та продав, чи молодшій сестриці вдарував. Грин. III. 508.
Цвілля, -ля, с. Заплѣснѣвшій предметъ, гниль. Куди ви її братимете — таке цвілля. Рудч. Ск. II. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.