Войдувати, -дую, -єш, гл. Буянить, буйствовать, дебоширить. Він буде у нас у пеклі войдувати.
Глибоко нар. Глубоко. Глибоко оре. Глибоко тут брести, — шукаймо иншого місця. Сравн. степ. глибше. Риба шука де глибше, а чоловік де лучче. Ум. глибоченько.
Жолу́ддя, -дя, с. соб. Желуди.
Мі́сто I, -та, с. 1) Мѣсто. 2) Базаръ, торговая площадь, рынокъ. Ой піду я, мамо, на місто та куплю я, мамо, намисто. 3) Городъ. Багато сіл, багато міст на Україні минули бурлаки. Пі до села, ні до міста. Пані тим часом село продала та переїхала у місто жити. Ум. містечко, містонько. Іди тепер, матінко, од мене, — нема в мене містонька для тебе. А дівочкам усе волечка: за юпочку да на улочку, за намистечко да на містечко.
Понанизувати, -вую, -єш, гл. Нанизать (во множествѣ). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо, так такі гарні вінки.
Пооб'язуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пообв'язуватися.
Русали, -лів, м. мн. = розигри 3. На русали купаються, шоб не було посухи.
Сполуденок, -нка, м. Послѣобѣденное время.
Строк, -ку, м.
1) Срокъ. Ще й до строку далеко.
2) Наемъ на срокъ. А я тебе ізгадаю в строку горюючи. у строках стати. Наняться на извѣстный срокъ.
Шар, -ру, м. 1) Слой. Шар землі. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. 2) Рядъ. Шаром стоять хати. Шар полукіпків на полі. Ум. шаро́к.
