Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віршний

Віршний, -а, -е. Стихотворный. = віршовий. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШНИЙ"
Вистягати, -гаю, -єш, сов. в. вистягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть. Вистягти ногу. Сосниц. у.
Гріше́чок, -чка, м. Ум. отъ гріх.
Обрушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Взволноваться. Народ обрушився. Волын. г. Уся ватага його обрушилась та збунтувалась. Ком. І. 54. 2) Двинуться въ путь. Новомоск. у. (Залюб.).
Павідь, -воді, ж. Половодье. Левч. 137.
Первачка, -ки, ж. Первая дочь. Ум. первачечка. Г. Барв. 137.
Пошкірний, -а, -е. О рукавѣ: сдѣланный изъ цѣльной шкурки, овчины. МУЕ. I. 74.
Праведно нар. 1) Праведно, по правдѣ. Праведно жили. Шевч. 242. Худоба... праведно досталась. О. 1861. X. 33. 2) Истинно. Могила Шевченкова мусить нам статись початком нової науки і подимив праведно християнських. К. (О. 1861. VI. 30).
Смиренниця, -ці, ж. Скромница.
Уразище, -ща, м. Ув. отъ ураз. Чуб. IV. 6.
Фіґлявий, -а, -е. 1) Шутливый, проказникъ. Вх. Зн. 75. 2) Злобный, злой. Желех. 3) Лицемѣрный. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.