Бугу! меж., выражающ. крикъ выпи. І бугай: бугу! гне з лози дугу.
Веремій, -мія, м., веремія, -мії, ж. 1) Кутерма, суматоха, смятеніе. Всі веремію підняли. Не краще було й товаришам Гонти: і їх четвертували но городах і містечках, і їх голови, руки і ноги розвішували по перехрестях. Попався у сю веремію і наш дідуган Тарасович. Пастухи в ту ніч, як народився Христос, вздріли й велику веремію на небі. крутити веремія, веремію. Дѣлать быстрыя нападенія, атаки, нападать то здѣсь, то тамъ. Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія. Крутять в полі веремія делібаші кіньми. Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене, аж гірко мені стало. крутити мізком веремію. Измышлять, задумывать хитрости. Я вже трохи й догадуюсь, яку він крутить мізком веремію. Шереперя, купала на Йвана. 22. сказати веремію. Сказать нѣчто. Сказав би веремію, та здумав, що говію.
Гря́нь, -ні, ж. Раст. Lychnis chalcedonica.
Мерзене́нький, -а, -е. Плохой, гадкій. Мерзененька дорога.
Носатизна, -ни, ж. Сапъ.
Омах, -ху, м. Вспышка пламени, огненный языкъ. Багаття з нори вихвачувалось омахами.
Пирський, -а́, -е́ Быстрый, ретивый. Биведіт мені коня пирського.
Прохід, -хо́ду, м.
1) Проходь.
2) = прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу.
Росхристя, -ті, об. Ходящій съ открытой грудью.
Цуцак, -ка, м. = цуцик. Жінка хотіла підманити чоловіка: замісто поросяти та спекла йому цуценя. От, поставила на стіл. Той подививсь та й каже: «Сказав би — куві, так ноги криві; сказав би — куд-кудак, так ноги не так: мабуть бісів цуцак».
